EN

Відомі політологи про Мінські переговори 11 лютого

Аналітика

 11 лютого в Мінську зустрінуться Глави України, Росії, Франції й Німеччини. Будуть обговорювати план з врегулювання воєнного конфлікту на Донбасі. До того вони від 5 лютого практично кожен день контактують і пропонують своє бачення миру. Пропонуємо вам підбірку висловлювань публічних українських політологів можливі результати нових Мінських переговорів, зібрані від 5 лютого.

Фото: http://uiamp.org.ua/?p=13586

Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики на прес-конференції Spilno.TV сказав

Олланд був правий, коли сказав, що зараз важливо забезпечити автономію Донбасу.

Бортник вважає, що Європа готова на будь-який мир, досягнутий через переговори. Крім того в Європі все не так спокійно, згадаймо тільки неспокій навколо виборів у Греції і виборів популістів, які погрожують перестати платити борги країни перед міжнародними кредиторами. Так, Руслан Бортник, вважає, що Європа зараз, як ніколи, немонолітна і будь-яка немирна політика щодо України буде мати довготривалі наслідки.

Росія, на думку Бортника виступає за якнайширшу автономію Донбасу.

Позицію США Бортник характеризує як сидіння на березі Янцзи і очікування, поки трупи ворогів пропливуть повз… На його думку США налаштовані на досить жорсткий сценарій розв’язання конфлікту.

Позиція України розривається між позицією США і Європи, сказав Бортник. На його думку, зараз превалює американська позиція. Але Порошенко,  як сказав Бортник, вважає, що без грошей з ЄС нічого не вийде. Через це Порошенко мусить шукати шукати варіанти компромісу між Інтересами країн-учасників переговорів і внтурішніми проблемами. На думку Руслана Бортника, в Україна не далеко втекла від середьоазійських пострадянських країн, як-от Казахстану, тому що в Україні за громадську думку садять людей, фактично нема опозиції, а є велика коаліція.

На думку Руслана Бортника весь процес переговорів за долю Донбасу проходить найбільше в інформаційному полі сторони стараються зблефувати, щоб компроміс був вигідніший їм.

Про можливість уникнути воєнного протистояння Бортник сказав вона була ще в квітні-травні, але влада тоді займался розподілом посад, скасуванням законів про мови., які розпалювали страх фашизму і давали поживу антиукраїнській пропаганді, а літом був вибраний варіант війни. Бортник не виключив, що так зробили, щоб приховати й списати на бойові дії економічні проблеми й втримати політичні рейтинги керівників держави, тому що в Україні й Росії рейтинги тих, на чиїй відповідальності агресія і жертви залишаються понад 50%. «Війна, крім того, дозволила Україні балансувати в такому якомусь демократичному плані. Якби не було війни, то держава зараз була б створнена на прикладі правих партій політичних… війна збалансувала гуманітарні проблеми» - Сказав Руслан Бортник.

Ще Руслан Бортник сказав, що явними «вигодонабувачами» від війни військово-промисловий комплекс України і країн НАТО, яким прибуло замовлень на зброю.

За останній тиждень не було артикульовано позицію ні ДНР ні ЛНР з приводу того, що їх долю вирішують глави інших країн. Бортник це заперечив, сказав, що була зава ЛНРівського Пушиліна. І він сказав, що ЛНР не сприйме ніякого мирного плану. Бортник про цю заяву сказав, що вона теж блеф.  Бортник вважає, що Донбас треба сприймати не як «вату», а як рівних, треба розробити план реінтеграції Донбасу, провести місцеві вибори й довибори і до ВР. Про то на що в разі входження до ВРУ представників ДНР-ЛНР буде подібним український парламент Р. Боднар сказав, що рада буде складна, але будуть бити морди в ній і не вбивати людей в Луганській і Донецькій областях.  

Про новий мирний план Бортник сказав, що або не буде домовленості, або ж зустріч 11 лютого в Мінську буде перенесена. В будь-якому випадку, на думку Руслана Боднара, рівень учасників переговорів дуже високий, вони - глави держав і якщо не буде досягнуто компромісу, то буде нова ескалація. 

Іскандер Хісамов, директор аналітичного центру «Експертна рада» на прес-конференції нам повідомив що українська опозиція настрїлася на війну. Влада через бойові дії помінялася останній раз. Політики готові давати різкі безапеляційні обіцянки на кшталт: «Ми закінчимо війну», «Позбудемося корупції…»

Після середи може наступити затишшя в новинах. Зараз війна тонізує і пояснює помилки, провали і злочини, вважає Хісамов. Із місяців такого життя буде складно вийти. Після новоги мирного плану Україна не повинна відчути себе обманутою і відчувати поразку. Разом з тим, прогнозує Хісамов,  що тарифи будуть рости, а люди через це будуть незадоволені.

Про роль Росії в конфлікті Іскандер Хісамов каже, що вона не приховує допомогу, але заперечує участь регулярних військ. І це, на думку Хісамова, дає розуміння того, що треба виходити з кофлікту, тому що Росія не перестане так робити доти, доки Україна буде посилювати свій вплив і робити активні заходи. Для Хісамова просування України - підривання авторитету РФ всередині Росії, так як там війну на Донбасі вважають своєю. Російський інтерес, на думку Хісамова, полягає в тому, щоб Україна гарантувала невходення в НАТО, в першу чергу, а в другу - гарантії для російськомовного населення Донбасу.

Хісамов скзав, що на Донбасі нема російських військ, так як там достатньо населення призивного віку, щоб воювати проти України. Функцію РФ, вважає тільки в навчанні бійців.

А про то, що Порошенко в Мюнхені показав паспорти росіян, забрані на Донбасі Хісамов сказав, що це – фейк України, так як військові РФ на бойових завданнях не носять паспортів, а мають військові книжки.

Зрив переговорів у Мінську ймовірний на 30-40%, так як все повинно бути враховано при розробці нового мирного плану, вважає Хісамов. Але якщо за стіл переговорів сядуть, то вже відсотків на 90 домовляться. Хісамов переконаний, що якщо люди такого рівня як Глави держав домовляться, то рішення будуть проривні, а потім все буде залежить від втілення проекту, повідомив Хісамов.

 

Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» в кометрарі УНН сказав: «Не можна вигадати щось таке революційне, що відразу всіх переконає: „Ось це формула миру, яка для всіх прийнятна“! Я, можливо, розчарую, але скажу: нема зараз такої формули миру, яка була би прийнятна і для України, і для Росії. Її просто нема в природі… От про це треба домовлятися. Перша спроба в Мінську була не дуже вдалою. Але іншого виходу нема, як шукати нових домовленостей. От про це можна домовитись…

Доля мирних переговорів буде вирішуватися не лише у рамках переговорного процесу. Вона, перш за все, буде вирішуватися на полі бою. Якщо вдасться українським військам відстояти свої позиції, якщо їм вдасться утримати, наприклад, лінію, яка була визначена в додатку до мінського меморандуму від 19 вересня — ось тоді і Росія, і сепаратисти будуть змушені повернутися до пошуку предметних домовленостей. А на сьогодні, мені здається, і сепаратисти, і Росія хочуть спочатку вирішити свої задачі на фронті, взяти Дебальцеве, хочуть взяти Станицю Луганську, хочуть взяти селище Щастя, відкинути українські війська від Донецька і Луганська, а потім вже з позиції сили і нової лінії фронту повертатися до переговорів. Це треба мати на увазі і нам, і європейцям. Тому доля переговорів буде вирішуватись не тільки в місії А.Меркель і Ф.Олланда, а і на фронті

Вони (президент Франції та канцлер ФРН — ред.) працюють зараз в форматі так званої „човникової дипломатії“ — от сформулювали свій компромісний варіант і його треба узгодити і з Порошенком, і з Путіним. А потім вже думати, чи є перспектива в цього варіанту. Я думаю, що, скоріше за все, цей варіант — щось середнє між мирним планом Порошенка і пропозиціями Путіна. І якісь речі, виходячи з цього, можуть бути неприйнятні для нас, якісь — для Росії. І отут буде питання: як робити далі? Тому я кажу — не варто сподіватися, що буде якийсь швидкий результат. Але те, що європейські партнери України намагаються шукати вихід з цього глухого кута, це дуже важливо”, — повідомив В.Фесенко УНН.

 

Директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський УНН сказав:

«Я думаю, що будь-який варіант демаркації, — якщо він допускає, що ці території залишаються у складі України з яким-небудь статусом автономним, — це було б чудово, тому що це б зупинило війну і зробило би клімат задля нормальних переговорів про подальший статус всередині країни. Якщо це вийде, я вважаю, що це було б чудово, і я навіть на це сподіваюся, тому що якось несподівано і масовано вони всі з’їжджаються і до Москви, і сюди — і Керрі, і Оланд, і Меркель. Це такий сигнал про те, що попередньо вже про щось домовилися по телефону. Тому що якби цього не було, вони б не поїхали.

Я думаю, що мова також може йти про припинення вогню на сьогоднішній лінії — з тим, щоб поновити процес роботи закону про тимчасовий статус роботи місцевого самоврядування. Саме тимчасовий. І цей процес запустити, наприклад, на три роки, поки обговорюється постійний статус. І якщо б від цієї точки відвели техніку та зброю, то це було б видатним результатом зусиль європейців, американців і Путіна»

 

Олексій Гарань політолог, професор з Києво-Могилянської академії «Обозревателю» сказав:

«Я только вернулся из Дебальцево. Я видел там, как люди эвакуируются, после того, как Путин под лозунгом защиты русскоязычных на Донбассе пришел их защищать. Думаю, что то, что происходит там – украинских войск нет, а сам город обстреливается, - является переходом за красную линию…

Здесь главное, чтобы наши партнеры не купились. Можно говорить о децентрализации, но говорить о федерализации или автономизации нельзя. Если же Путин пойдет на уступки, думаю, что в перспективе санкции немного смягчатся. Полностью их не отменят, поскольку есть еще Крым. Путин выступает в качестве диктатора, который шантажирует. Есть понятие "обезьяна с гранатой", а он – обезьяна с атомной бомбой»

Політолог Тарас Березовець у себе на FBпро переговори Німеччини, Франції, України і Росії пише: «Поймал себя на мысли. Еще год назад, собираясь написать о России, Путине, каждый раз подбирал слова, боясь обидеть своих московско-питерских приятелей. Сейчас уже почти не подбираю. Нахрена эта политкорректность?»  

Пізніше в суботу Березовець додає: «Все активно обсуждают вчерашнюю речь Лаврова в Мюнхене. Смакуют детали. Поражаются как можно так безбожно врать и перекручивать факты.

А я вам вот что скажу. Не слушайте бреда Лаврова.

Единственную его речь, которую я буду слушать и слушать с удовольствием, потягивая хороший виски, это речь Лаврова в Гаагском трибунале. Доброе утро.»