UK

Фонд гарантування вкладів:«Сума гарантованих вкладів в Дельта Банку перевищує 16 млрд грн»

Новини

Завершився перший етап виплат компенсації вкладникам Дельта Банку: постраждалі клієнти отримали вже майже 5 млрд грн – більше третини від обіцяної їм державою суми. «Фінансовий клуб» продовжує спецпроект «Моніторинг виплати компенсацій вкладникам Дельта Банку». Заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик розповів Вікторії Руденко про те, із якими проблемами стикнувся Фонд гарантування вкладів фізосіб та чотири його банки-агенти.

 

– Від початку виплат вкладникам Дельта Банку минув місяць. Як ви оцінюєте хід виплат?
– Усе йде за планом. Банки-партнери виплатили більшу частину першого траншу. Компенсацію отримують фізособи за поточними та картковими рахунками, а також власники депозитів, термін дії яких закінчився до введення тимчасової адміністрації, тобто до 3 березня включно. Загальний обсяг виплат таким клієнтам – приблизно 5 млрд грн, з них вже виплачено майже 4,8 мрд грн. 6 липня ми розпочали виплату коштів другого траншу. Гарантовану суму вже можуть отримувати і вкладники Дельта Банку, у кого строк дії депозиту закінчився в період з 4 березня – на наступний день після введення тимчасової адміністрації – до 25 березня. Загальний обсяг виплат за такими вкладами – приблизно 2 млрд грн. За нашими розрахунками, основну суму, а це близько 12 млрд грн, ми виплатимо до початку вересня, коли закінчується термін роботи тимчасової адміністрації. Але всі вкладники в будь-якому випадку отримають гарантовану державою суму коштів. Це можна зробити навіть на етапі ліквідації банку, яка триватиме щонайменше два роки. А стосовно самих виплат по Дельта Банку, то, насправді, найскладнішими були перші п’ять-сім днів, зараз виплати вже здійснюються у штатному режимі.

– В яких регіонах було найбільше проблем?
– Важко виділити окремі регіони. Проблеми були в банківських відділеннях з найбільшим навантаженням, куди одночасно приходила велика кількість відвідувачів. Такі приклади, зокрема, ми фіксували в Полтаві та Львові. Крім того, більше проблем було там, де платили Укргазбанк та Укрексімбанк. У них менше відділень в порівнянні з Ощадбанком та ПриватБанком. Виплат з Дельта Банку вкладники чекали дуже довго. В нормальні періоди такої кількості відділень у банків достатньо, але коли велика кількість вкладників хоче тут і зараз забрати свої кошти, проблем не уникнути. Ми налагодили досить ефективну систему зворотного зв’язку: усі скарги надходили до нас на гарячу лінію. Крім того, у нас була окрема електронна скринька, ми постійно були на зв’язку з банками, моніторили форуми та соцмережі. Ми звичайно ж уявляли, з чим нам доведеться зіткнутися: Фонд виплачував вклади клієнтам десятків банків, проте такого велетня, як Дельта Банк, в нас ще не було. Тому ми готувалися завчасно з врахуванням усіх наявних у нас ресурсів.

– Як швидко вдалося вирішити всі проблемні питання?
– Вже за тиждень після початку виплат банки працювали в звичайному режимі. Насправді банки ретельно готувалися до роботи з Дельта Банком, виходячи з своїх можливостей. Наприклад, Ощадбанк попросив нас завчасно надати йому реєстр вкладників, щоб підготувати СМС-розсилку (див. «Мы обратимся к вкладчикам Дельты с предложением стать нашими клиентами чуть позже»).

– Паралельно з виплатою вкладів клієнтам Дельта Банку почалися виплати вкладникам банку «Київська Русь». Проте в цьому випадку було задіяно шість банків. Чому для виплат Дельті було обрано лише чотири банки-агенти?
– Зараз виплати тривають за депозитами багатьох неплатоспроможних кредитних установ, отже ми враховували завантаженість інших банків. Наприклад, наші партнери Райффайзен Банк Аваль та Альфа-банк вже були задіяні у виплатах по таких великих установах, як Імексбанк, «Надра» та ВіЕйБі Банк. Насправді чим більше банків здійснює виплати по одній кредитній установі, тим важче організувати процес виплат. Проаналізувавши завантаженість усіх наших партнерів, ми вирішили зупинитися на трьох державних банках та найбільшому ПриватБанку (див. «Мы не требуем предварительной записи на дни или недели вперед»).

– Наскільки нам відомо, Альфа-банк хотів брати участь у виплаті коштів вкладникам Дельта Банку. Але йому відмовили. Ви вважаєте, що Альфа-банк вже достатньо навантажений виплатами?
– Пріоритетом у таких рішеннях є максимальна зручність для вкладників, раціональність процесу, а не лише бажання наших партнерів. Однозначно, що процес виплат по Дельта Банку має проходити досить швидко та технологічно. Альфа-банк здійснює виплати по Імексбанку – це вже доволі велике навантаження.

– Проте філіальна мережа Укрексімбанку досить невелика. Ви не боялися, що Укрексімбанк платитиме повільніше за інших?
– У нашій роботі нічого не варто боятися. Має значення лише правильний розрахунок та ефективна побудова всіх можливих процесів. Ми свідомо, враховуючи статус Дельта Банку, сконцентрували виплати в першу чергу в державних банках. Також обрали ПриватБанк, який має найрозгалуженішу філіальну мережу. Практика показала, що на початку виплат певні нюанси в Укрексімбанку були, але, треба віддати належне керівництву, усі питання вирішувалися протягом кількох годин (див. «Время выплаты – около 10 минут»).

– Як ви розподіляли виплати між чотирма банками?
– Спочатку ми розподілили загальну суму виплат між чотирма банками – кожна кредитна установа отримала приблизно 3 млрд грн вкладів. А вже потім групували регіони виходячи з географії відділень. Тобто ми рахували, скільки вкладників мають отримати виплати в тому чи іншому регіоні. Потім ми співставляли кількість вкладників з кількістю відділень у кожному банку в тому чи іншому регіоні. Навантаження повинно бути рівномірним.

– Укргазбанк отримав найпроблемніші регіони – Луганську та Донецьку області. Чому саме він?
– Ми не вважали за доцільне віддавати ці області ПриватБанку або Ощадбанку. Там своєрідне сприйняття цих кредитних установ, тому ми не хотіли вносити додаткові ризики у процес виплат. З двох банків, які залишилися, ми обрали Укргазбанк, який має більшу мережу, ніж Укрексімбанк. Зрозуміло, що на територіях, які підконтрольні українській владі, проблем з отриманням виплат немає. Що ж стосується окупованих територій, то ми одразу виходили з того, що їх мешканці або ж переселенці повинні мати можливість отримати вклади на всій території України – у будь-якому відділенні Укргазбанку, до якого у них є фізична можливість звернутися (див. «Клиенты Дельта Банка из Донбасса могут обратиться за выплатами в любое наше отделение»).

– В Ощадбанку неодноразово зауважували, що початок виплат по Дельта Банку співпав з так званими комунальними днями, що створило додаткове навантаження на відділення. Ви не розглядали можливості переносу початку виплат?
– Це навіть не обговорювалося. Вкладники, а їх більше 500 тис. осіб, і так чекали дуже довго. Будь-який банк мав право відмовитися від участі у виплатах: Ощадбанк міг цим правом скористатися. Насправді ми й так розпочали виплати набагато пізніше, ніж планували: якість бази вкладників виявилася дуже низькою.

– У чому це проявлялося?
– В базі було багато технічних помилок. Ще однією проблемою було те, що напередодні введення тимчасової адміністрації проводилось дуже багато транзакцій, які мали ознаки дроблення вкладів. Аби ще більше не затримувати виплати більш ніж 500 тис. вкладників, ми вирішили виділити рахунки з ознаками дроблення в «сірий список» і тимчасово заблокувати виплати за ними. До цього списку потрапили близько 18 тис. людей.

– Як формувався «сірий список»?
– Він формувався автоматично: у програмний комплекс були зашиті спеціальні скрипти. Таким чином, ми виключили будь-який людський фактор. За такий короткий період провести детальний аналіз усіх транзакцій було неможливо. Тому ми зупинилися на формальних ознаках.

– Які це ознаки?
– Насправді був єдиний критерій – наявність операцій безготівкового переведення коштів з рахунків фіз- та юросіб на рахунки фізосіб до введення тимчасової адміністрації. Точніше – за період з 30 жовтня, коли Дельта Банк визнали проблемним.

– Ви враховували, на чиї рахунки надходили кошти? Якщо клієнт перераховував кошти близьким родичам, такі операції також блокувалися?
– На першому етапі для нас не мало значення, хто і в який спосіб отримував кошти. Ми не мали часу на аналіз кожного окремого випадку. Інакше ми б розпочали виплати по «білому списку» місяці через три, десь у вересні. Але я хочу заспокоїти вкладників. Якщо клієнт потрапив до «сірого списку», це не означає, що він взагалі не отримає кошти. Зараз наші спеціалісти аналізують заблоковані операції. Близько тисячі рахунків вже розблоковано. Наприклад, коли кошти з депозитного рахунку переказувалися на картковий рахунок після закінчення строку вкладу.

– Які операції переходять із «сірого списку» до «чорного»?
– На цьому етапі є три категорії: вклади інсайдерів, вклади, які утворювалися шляхом перерахування коштів з рахунків юридичних осіб, та рахунки, які формувалися внаслідок дроблення вкладів фізособи, де кількість операцій перевищувала 20. Дані за такими рахунками вже передано до правоохоронних органів. По інших заблокованих рахунках вкладників робота триває, а рішення буде ухвалене найближчим часом. Думаю, що у підсумку більшість рахунків із «сірого списку» усе-таки перейдуть до «білого», а не «чорного списку».

– Скільки було таких рахунків?
– Їх не дуже багато. Це близько 2 тис. вкладів, які були сформовані внаслідок розподілу великого вкладу. Найімовірніше, йдеться саме про дроблення, та ще й у великих розмірах. Близько 300 вкладів сформовані за рахунок коштів юросіб. Інсайдерів ще менше – близько 20. Ці три групи не будуть розблоковані доти, доки ми не отримаємо реакції від правоохоронних органів.

Дехто з "клієнтів" Дельти не має постійного місця проживання
– А що буде з рештою рахунків?
– Зрозуміло, що вклад не може бути заблокований вічно. Це тимчасова міра. Шляхів два: або ми розблоковуємо ці рахунки і виплачуємо кошти, або ми визнаємо ці договори нікчемними. В цьому випадку включається двостороння реституція, тобто все повертається до попереднього стану. Отже, якщо у людини був 1 млн грн і вона його розподілила між п’ятьма рахунками по 200 тис. грн, то після визнання договору нікчемним в неї знов буде 1 млн грн, з якого вона отримає гарантовані державою 200 тис. грн. На решту суми вона має заявитися як кредитор четвертої черги. Кожен конкретний випадок аналізується індивідуально. Паралельно намагаємося виробити свою методологію. Одна справа, коли людина мала 600 тис. грн і розподілила їх між собою, дружиною та сином. І зовсім інша – коли підприємство в ніч перед введенням тимчасової адміністрації перераховує матеріальну допомогу співробітникам рівно по 200 тис. грн, такий собі аукціон небаченої щедрості.

Іноді ми стикаємося з «каруселями»: коли депозит на десятки мільйонів гривень розподіляється між вкладниками по декілька мільйонів гривень, а потім ці вклади знов дробляться. Також в нас була ситуація, коли депозит було переоформлено на десятки вкладів фізосіб, причому ці клієнти навіть не знали, що в них є вклади в Дельта Банку. Дехто з них взагалі не мають постійного місця проживання: оформлення депозитів відбувалося з використанням їхніх паспортних даних. А потім до нас приходила особа, яка за довіреністю намагалася отримати кошти від імені усіх цих осіб. Це махінації, спекуляції, навіть шахрайство.

– Вкладники, які потрапили до «сірого списку», знають, що їхні кошти заблоковано?
– Персонально ми нікого не повідомляли. Але я впевнений, що більшість людей з цього списку в курсі справ. Хто не в курсі, то це ті клієнти, які реально навіть не є вкладниками Дельта Банку і були просто задіяні у реалізації сумнівної схеми. Насправді з масовим дробленням вкладів ми зіткнулися відносно недавно – восени 2014 року. До того була незначна кількість операцій, наприклад, в Міському комерційному банку та в банку «Старокиївський». Інша справа – Дельта Банк, де сьогодні заблоковано близько 3 млрд грн. Для Фонду це немалі кошти, які ми змушені запозичувати під високий відсоток. Якщо ми виплатимо всім, хто дробив, чи буде це правильно стосовно тих, хто не дробив і тепер гарантовано отримає лише свої 200 тис. грн? Адже дроблять в основному ті, кому банк дозволяє це робити через різні об’єктивні і суб’єктивні причини. Більше того, ми маємо витягнути ці мільярди гривень з кишені інших платників податків. Хіба це справедливо? Але в кожного своя правда, і ми прекрасно розуміємо людей: у більшості випадків вони змушені йти на такі операції не від хорошого життя. Тому там, де можливо і виправдано, ми намагатимемось розблоковувати рахунки і виплачувати кошти. Я сподіваюся, що частину питань можна буде зняти після ухвалення законопроекту, яким вносяться зміни до системи гарантування вкладів фізосіб: з’являться певні рамки, в межах яких формуватиметься подібна практика.

– Скільки в Дельта Банку вкладів більше 200 тис. грн?
– 33 916. Але їх кількість може зрости за рахунок визнання нікчемними договорів певної категорії.

– Ви вже почали працювати з активами Дельти?
– Ми закінчили інвентаризацію, зараз проводиться оцінка активів. У ній задіяні п’ять оцінювачів. Оцінка активів – дуже тонка тема. Від неї залежить, який спосіб виведення банку з ринку ми оберемо та скільки коштів отримаємо від реалізації активів на стадії ліквідації. Будь-які прогнози робити важко, але, на жаль, у переважній більшості банків, які потрапляли до Фонду, спостерігалася одна й та ж картина: оціночна вартість у співвідношенні до балансової була критично низькою. В середньому – близько 21%. Але це «середня температура по лікарні». У Міському комерційному банку цей показник дорівнював майже 0%, у ВБР та Банку Форум ситуація була набагато кращою. Але я не пам’ятаю, щоб це співвідношення значно перевищило 50%. Адже багато банківських активів залишилося в Криму та зоні АТО. Крім цього, якість кредитних портфелів, з огляду на загальну економічну та соціальну ситуацію в країні, останнім часом дуже погіршилася. Але є ще один фактор: власники, які на той момент, коли стають очевидними проблеми у діяльності банку, активно працюють, аби вивести активи. В Дельта Банку такі транзакції є. І я не думаю, що колишньому власнику банку це зійде з рук. Фонд вже готує позови. Історія наших взаємовідносин з власником Дельта Банку Миколою Лагуном ще не закінчилася. В цілому по системі наші майнові претензії до колишніх власників і топ-менеджерів неплатоспроможних банків на сьогодні складають більше 87 млрд грн, з них 36,8 млрд грн – за доведення банку до неплатоспроможності.

– Бажаючі взяти участь у виведенні Дельта Банку з ринку є?
– Звичайно. До нас звернулися вісім кваліфікованих інвесторів. П’ять пропонують створити перехідний банк. Серед них були як фізичні, так і юридичні особи, включаючи державні установи. Ще три інвестори – банки – пропонують передати їм частину активів і пасивів Дельти.

– На яку частину активів вони претендували?
– Ми ще не отримали від них детальних пропозицій: інвестори поки що також проводять оцінку активів і навіть зверталися до нас з проханням продовжити терміни подачі документів до кінця липня. Ми погодилися, але більше пролонгацій не буде: в нас вже немає на це часу. Тимчасова адміністрація в системно важливому банку може вводитися на шість місяців, а потім може бути продовжена ще на місяць. Тобто на початку серпня Фонд ухвалить рішення, що робити з Дельтою, а максимум до 2 жовтня ми маємо закрити усі питання щодо банку в рамках тимчасової адміністрації та увійти в ліквідаційну процедуру. Відповідно до закону, інвестори можуть претендувати або на весь портфель активів, або на його частину, але при цьому мають бути передані всі гарантовані вклади. Проблема в тому, що ця сума в Дельта Банку перевищує 16 млрд грн. Якщо вартість робочих активів критично менше, то передавати активи та зобов’язання або створювати перехідний банк просто може виявитись нераціонально для нас або непривабливо для інвестора. Адже якщо різниця буде невеликою, ми можемо погасити її своєю фінансовою підтримкою, але найбільше, що ми згодні покрити власним коштом, – це до 30%. Власне, процес роботи з інвесторами триває. Сьогодні ще зарано стверджувати щось однозначно.